Емоційний інтелект дитини (EQ) – запорука успіху в житті.




Як часто ми задаємося питаннями: чому дитина не може адаптуватися в колективі, знайти друзів? чому не розуміє своїх емоцій, не може пояснити, те, що відчуває? чи вміє дитина керувати своїми емоціями? а чи розрізняє вона ваші емоції?

На перший погляд ці питання є вторинними, скажуть мами, які в першу чергу дбають про фізичний стан здоров’я дитини та інтелектуальні здібності. Адже, більшість методик раннього розвитку, а також безліч авторських курсів, пропонують мамам дошкільників в першу чергу розвивати інтелект дитини - вчать логічному мисленню, читати і рахувати. Про емоційний інтелект переважна частина батьків майже нічого не знає.

Так от, що таке емоційний інтелект?

Емоційний інтелект – EQ – це показник нашої здатності до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей. І ще один цікавий факт високий рівень EQ важливіший за IQ (інтелектуальний коефіцієнт), який відображає вашу здатність до навчання, і ця здатність залишається незмінною протягом життя. Люди з високим рівнем IQ не завжди володіють соціальним інтелектом (EQ), і їм може бракувати навичок, щоб бути успішним у багатьох робочих ситуаціях.

Чому ж так важливо розвивати у дитини емоційний інтелект?

 

Зазвичай, діти з розвиненим емоційним інтелектом мають більш високу самооцінку, вони впевнені в собі, швидко адаптуються до нових обставин, успішніше навчаються і користуються популярністю у своїх однолітків. Крім цього, вони ефективніше діють в конфліктних ситуаціях і проявляють менше неспокою. Це дуже допомагає і в дорослому житті.

Важливо знати, що емоційний інтелект дитини непомітно для нас розвивається з самого народження. Якщо спілкування з люблячою мамою тепле, радісне, то її природний відгук на емоції дитини в перші місяці і роки життя, створює для цього поживний ґрунт.

Наприклад, малюк сильно потягнув маму за волосся. Потрібно пояснити, що мамі боляче і неприємно, і тому надалі не потрібно так робити. Або: малюк плаче. Для розвитку емоційного інтелекту важливо не «затикати» йому рот пустушкою, не намагатися відвернути і розвеселити - потрібно з ним говорити. «Ти плачеш, ти чимось засмучений, напевно, ти хочеш ... (ваші припущення), і злишся, що не виходить. Я тобі співчуваю і хочу тобі допомогти ».

Сучасним мамам така реакція може здатися надуманою і дивною, адже більшість з нас в дитинстві навчали придушувати у собі емоції. І якщо радіти, сміятися і відчувати себе щасливим було ще пристойно, то плакати, злитися або боятися - погано і соромно. Ми затискаємо в собі страх, гнів, щоб здаватися вихованими і стриманими. Але придушення емоцій тягне за собою стрес, нервові розлади і навіть справжні хвороби.

Завдяки розвитку психології у нас є можливість позбавити свою дитину від подібних проблем в майбутньому - і варто нею скористатися. 

З чого почати розвиток емоційного інтелекту у дитини?

1.ДОПОМОЖІТЬ ВАШІЙ ДИТИНІ УСВІДОМИТИ СВОЇ ВЛАСНІ ЕМОЦІЇ.

  1. ГОВОРІТЬ З ДИТИНОЮ ПРО ВАШІ ОСОБИСТІ ЕМОЦІЇ .
  2. ВПІЗНАВАЙТЕ НАСТРІЙ АБО ПОЧУТТЯ У ВАШОМУ ДОМІ.
  3. ВПІЗНАВАЙТЕ ПОЧУТТЯ І НАСТРІЙ, КОЛИ ВИ ВІДВІДУЄТЕ РІЗНІ МІСЦЯ.

При будь-якому емоційному сплеску допомагайте дитині зрозуміти, які почуття її зараз охоплюють. Якщо це злість, то не відповідати на неї своєю злістю, а пояснити: зараз ти злишся, ти чимось обурений. Якщо це радість: ти радий і задоволений, мені так приємно бачити тебе таким. І ні в якому разі не намагатися придушити ту чи іншу емоцію такими виразами, як «чоловіки не плачуть» та іншими стереотипними фразами.

Дітям у віці від 2 років вже можна розповідати про те, як керувати емоціями, на прикладі ігор і сюжетів із життя. Наприклад, іграшковий ведмедик в руках мами (або герой книжки) заплакав. Потрібно обговорити з дитиною, чому це сталося, що і кому він хоче цим показати, як зробити так, щоб він перестав плакати. Так дитина поступово вчиться відчувати емоції інших людей, розуміти їх причини.

З дітьми, що старші 2 років можна займатися арт-терапією. Для розвитку емоційного інтелекту малюків психологи зазвичай використовують казко терапію, терапії малюванням і музикотерапію. Малювання і слухання музики розслабляє дитину, вона вчиться розпізнавати емоції, які несе музичний фрагмент або малюнок, картина. А на прикладах казок діти бачать моделі вияву емоцій, розуміють, як на них будуть реагувати інші учасники комунікації.

Після 5 років вже можна розвивати у дитини емоційний інтелект і через візуальне сприйняття емоцій під час відвідування театру. Спостерігаючи за живою грою акторів, діти краще відчувають емоції, які ті хочуть висловити, а також аналізують їх причини.

У дошкільний період від батьків в першу чергу потрібно підхоплювати інтерес дитини до чогось і допомагати розвивати таланти, що особливо виділяються. Якщо малюк обожнює малювати, то потрібно постаратися створити йому максимально комфортні умови для цього. Якщо йому подобається бігати з м'ячем по квартирі - можна знайти відповідний гурток (хоча це зовсім не означає, що він потім стане професійним футболістом).

Забудьте фразу «дитина повинна вміти робити все»: діти обов'язково всьому навчаться, просто дайте їм час.

Дошкільнята, вже настільки володіють вираженням емоцій, що експресія тієї або іншої емоції зовсім не означає переживання ними її. У дошкільнят з'являється очікування (передбачення) тих чи інших емоцій, що робить істотний вплив на мотивацію їх поведінки та діяльності, вносячи корективи в їхні плани. 

У молодшому шкільному віці особливо яскраво видно соціалізація емоційної сфери. До третього класу у школярів проявляється захоплене ставлення до героїв, видатним спортсменам. У цьому віці починають формуватися любов до Батьківщини, почуття національної гордості, формується прихильність до товаришів.

Способи розвитку емоційного інтелекту не можна строго розмежувати за віковими групами - важливий індивідуальний підхід. Якщо дитина в своєму віці з задоволенням грає з ляльками і обговорює їх почуття, готова грати з картками, емоційно включається в перегляд вистави - все це можна використовувати.

Коли діти знайомляться зі способами розуміння, прийняття та управління своїми емоціями, переваги неоціненні. Емоційна грамотність – це один з найбільших подарунків, який ви можете зробити своїй дитині.